Вже не зіграть той білий вальс
І тих пісень не заспівати…
Напевно, вилікував час…
А, може, я змирилась з часом.
Тепер вернути б почуття,
Усю ту щирість і чекання…
Але, на жаль, нестримний час…
Як жаль, та я вже не кохаю.
Мабуть, це правда, що весна
Один лиш раз цвіте у серці…
Мій білий вальс вже відлунав…
Я вже не думаю про тебе.
Вже не зіграть той білий вальс…
Забулися слова і ноти…
І знову розцвіла весна,
Та все одно я все ж самотня…
Ти знаєш, моєї душі
Торкались інші, та ніхто з них
Мене ніколи не любив…
Я все життя не в тих закохуюсь…
Моя душа уже пройшла
Етапи юної печалі…
Моя душа пережила
Кохання перше і страждання…
Тепер вернути б почуття,
Вернути б щирість і чекання…
Але, на жаль, нестримний час,
Вже не зіграти білий вальс
І не вернуть перше кохання…