Ти тихо спиш – я поруч, Вартую пильно сон, Мій янгол, що власноруч Склав крила за столом. Вгамую швидко втому, Від болю захищу, Так добре, що ти вдома – Нехай і я без сну. Прокинься від цілунка, Зачався новий день – Немає більш дарунка, Коли у нім ти Є…
Daily Archives: 27.07.2019
9 posts
Ці зорі вгорі – над нами, Немов космічне цунамі… Спалахують сонмом вібрацій, Холодних одвічних прострацій. Ці зорі – німі й балакучі, Кубляться у вихорах скупчень, Родяться, світять, зникають, У сховок йдуть небокраю. Зорі – величні й прозорі, Пливуть в нічному просторі, І тужать, радіють, співають, В тумані у піддавки грають. […]
“Таких, как я, увы, не любят…” С. Єсенін Таких людей, пробачте, не кохають, Таких людей не люблять і не ждуть Таких людей роками не чекають, А, втративши, не плачуть і не ждуть. Таких людей, пробачте, не шукають Між перехожих поглядом щодня, Їх іменем не називають ранок, Таких людей не люблять […]
Цей сон мені, мабуть, уже не сниться… Ніщо не сталось – сталося життя… Я теж колись любила усім серцем, Але, напевно, та любов пройшла… Ти не пішов, ти досі залишився Чи в спогадах моїх, чи у думках… Я перестала проклинати весни… Ніщо не сталось – сталося життя… Я вже тепер […]
Вже не зіграть той білий вальс І тих пісень не заспівати… Напевно, вилікував час… А, може, я змирилась з часом. Тепер вернути б почуття, Усю ту щирість і чекання… Але, на жаль, нестримний час… Як жаль, та я вже не кохаю. Мабуть, це правда, що весна Один лиш раз цвіте […]
Я згадую тебе осіннім днем, Як чути шурхіт листя під ногами, Як в сірім небі журавлиний клин Ключем скрипковим літо замикає. Приспів: Бажаю тобі радості й краси, Нехай тебе недоля оминає. Не зраджуй у душі своїй весни, Пробач мене, що я тебе кохаю. Нехай дорога стелиться у даль, А поруч […]
Не обривайте білі крила мрій І не чорніть від болю всього світу. Учіться вірити, надіятись, любити, Безболісно сприймати будень свій. Можливо, це одне з випробувань, Бо кожне лихо треба пережити, Та варто пам’ятати щастя миті, А не лише фрагменти цих страждань… Живіть… І мрійте. Сонечком з-під вій Всміхайтеся незгодам і […]
Ми ще на «Ви», І цього справді досить – Десь за півкроку чи на півмежі…. Можливо, це всього лиш тепла осінь Торкнулась кожної холодної душі. Ми ще на «Ви» – На відстані півкроку. А що до того, що в очах печаль? – Життя напише свій літопис років І понесе у […]
Неправда, що Жінці потрібне плече – Світи на своїх підіймає. Неправда, що Жінці в душі не пече – Ще й як! Та вона це сховає… І біль триєдино сприймає Вона: Як Жінка, Дружина, як Мати. Із серця й любові зітче полотна І стане весь світ прикрашати. У неї палітра своя […]