Ми підпалили світанок від почуттів-сірників,
Ось і підкрався вже ранок полум’ям наших світів.
Ми все спалили дощенту – гордість, амбіції, страх,
Щоби кохатися разом в нових, вже спільних світах.
Знаєш, а ми не всесильні – просто здалося на мить,
Наш не сполоханий вогник теж врешті-решт догорить…
Тільки від іскор сліпучих очі змруж через біль,
Все це відбудеться потім, але сьогодні ти мій….

5 коментарів “Ми підпалили світанок”
Так щиро і душевно!
Сміливо.Відчувається ,що на якомусь рівні все вирішено, а зараз я просто щаслива.
Наповнений такою щирою, чистою пристрастю. ❤️
І складено майстерно👍
Дуже класний, неповторний, чуттєвий вірш про палкі почуття в яких хочеться потонути❤️ Автор дуже вдало передав в словах те, що близько для душі😊
Прекрасні метафори. Яскрава стилістика. Дуже сподобався Ваш твір!