Душа тремтінням срібної струни
Жагуче починала голосити,
І бачив я себе зі сторони,
І неможливо словом пояснити!..
Над Вівтарем засяяв ореол,
Від крил архангелів довкіл все стало біло,
Я Чашу з Хлібом переносив на Престол,
А в дійсності – на Гріб Христове Тіло!