Можливо, вірші десь живуть, як птиці,
А ми їх ловимо, як птахолови ті,
І запускаємо у душі, мов в світлиці,
Майструємо їм клітки золоті!
Можливо, вірші ще ростуть, як квіти,
Ми їх збираємо, щоб світ не охолов,
Ми їх закоханим даєм, щоб не хворіти
На ту хворобу, яка зветься «Нелюбов»!