Для голосування необхідно авторизуватись

Лірика кохання Поезія

ЗАСТИГЛИ ЗОРІ НАД КУЩЕМ ТРОЯНД…

автор |Опубліковано |1 Коментар

Застигли зорі над кущем троянд…
Почуй мої не голосні слова!
Міцна моя любов, мов діамант,
І ніжна, наче квітка польова!

Перед дощем ліс подих тамував,
Верба чарівно опускала цвіт…
Хто хоч одну людину покохав,
Той, несумнівно, покохав весь світ!..

8

Автор публікації

Офлайн 6 років

Протоієрей Роман

1 053
Коментарі: 0Публікації: 496Реєстрація: 13-08-2018

Вибір видавця (Листопад 2018)

Достижение получено 03.12.2018

Титул: Вибір видавця (Листопад 2018)

За публікацію
“Селфі”

Вам також можуть сподобатись:

Опубліковано

Місто

1 Коментар

Руйнуючи всесвіт, курити останню, дим-у віконні рами. Тіло ламає,на дворі 30, мозок мало що тямить. Інколи хочеться не прокидатись або ж навпаки-не […]

2
Опубліковано

Вітер старий

                             «Хоч вітер старий, але до сих пір   […]

1
Опубліковано

Безсоння

Від стінки до стінки, від краю до краю у темряві тіло тривожно сковзає, крізь призму туману від холоду лячно, від тіні, прониклої […]

2
Опубліковано

Сплетники

Они маются без дела, Не зная грани беспредела. В сердце ихнем пустота Не знают деть себя куда. Идет навстречу им прохожий, Добрый […]

2

Думок на тему “ЗАСТИГЛИ ЗОРІ НАД КУЩЕМ ТРОЯНД…”