Відгриміли у полі гармати.
І не чути шалених пуль.
Закінчилось життя солдата,
Зійшло повністю на нуль…
Йому б жити ще і кохати!
Та в траві високій поліг…
Іще довго мати чекатиме
Та вернутись до неї не зміг.
І кому ця війна потрібна?
Кров’ю покрилась земля…
Ми звіру більше подібні,
Хоч і носим людські імена.