Минає час… Спливають дні за днями.
Вже вкрила скроні сивина.
І все самотніше сидіти вечорами
Чекаючи на внуків край вікна.
Минає час… Зима змінила осінь…
Чомусь не їдуть діти на свята?
А сива мати тільки Бога просить
Даруй їй діткам довгії літа.
Минає час і знов старенькі руки
Хлопочуть щось біля печі,
Втішаючись, що діти й внуки
Заїдуть в гості десь на дні.
Минає час і всі в своїх турботах…
Спішать, біжать і все немає як.
І знов якісь проблеми на роботі,
По кругу все біжить і відлітає враз…
Минає час, спливають дні за днями…
І лиш старенька хата у селі
Самотньо діток зустрічає
Бо вогник вже погас у тім вікні.
P.s.Фото взято із Інтернету.