Для голосування необхідно авторизуватись

Рідний край

Отак стою, вдивляючись у даль,
І бачу спогадів минулого вуаль…

Від дівчинки, що тупотіла по стежках зелених,
До дівчини, що фарбувала вії чорним і уста рожевим…

Десь там початок дум, казкових мрій,
І друзів галас, старт до перших почуттів.

Було там все, потроху, як у всіх…
І сміх невтомний був, і сліз гірких потік.

Життя як книга, хто його нам пише???
Відносять спогади у край, що став чужим!!!

Прислухаюсь, чи чую щось в тій тиші?
Та ні не чую, край такий пустий…

Лише у снах, так рідко з кожним роком,
Я бачу те, що бачила давно.

Батьківська хата, чиїсь забуті кроки…
Дивлюсь я сни, немов німе кіно.

Як добре, що вуаль стряхнути можна!
Хай вітер спогадів печаль несе!!!!

Вдихну повітря свіже – повні груди!
Скажу я Богу : “Дякую за все!”

2

Автор публікації

Офлайн 3 тижні

OAnna

58
Коментарі: 0Публікації: 26Реєстрація: 24-09-2020

Бронзове перо

Достижение получено 25.09.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій