Ще ластівки складали літні гами,
Торкаючи небесну синю гладь, –
Котилось літо щедрими возами
У тихий вересень, осінню благодать…
Вже ранки супились холодними дощами,
З’являлись вогники золочених багать,
А сонце рухалось незнаними шляхами
У тихий вересень, осінню благодать…
І виринають раптом із роками
Ті почуття, що мріють і тремтять –
Іти за сонцем – вперто і без тями –
У тихий вересень, осінню благодать…
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 28Реєстрація: 14-07-2019
Досягнення отримано 21.09.2019
Публікація автора набрала 4 вподобання у серпні
Досягнення отримано 04.08.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
