М’ятний вечір з присмаком любові М’ятний вечір з присмаком жалю… Чи то серце плаче за тобою, Чи то досі я тебе люблю. Скільки вже років і кілометрів Віддаляює спогади мої, Та в думках питаю як ти?де ти?… Ношу в серці згадки і пісні. Чи кохаю? Мабуть, не забула… Чи кохаю? […]
Daily Archives: 01.08.2019
15 posts
Цей ностальгічний вальс Десь зазвучав несміло, Він нагадав мені Давні ті дні щасливі… Приспів: Те, що в житті буває раз, Один лиш раз Знову мені нагадає вальс, Чарівний вальс… Цей ностальгічний вальс Хтось на роялі грає, Він нагадав мені Перше моє кохання. Приспів. Цей ностальгічний вальс Раптом почула знову, Він […]
Пахне чебрецями далина І дороги стеляться далекі. На старій тополі край села | Звили раз гніздо собі лелеки. | (2) В них крилата доленька була, До небес злітали попід хмари, На старій тополі край села | Оселилась раз лелеча пара. | (2) До небес злітали над селом І немов стояли […]
Де роси спадають на трави, Хатина стоїть край села. Старенька, натруджена Мама Все сина й дочку вигляда. Роки відлітають у вирій, Неначе лелеки у даль. Над річкою верби схилились, У серці в матусі печаль. Приспів: Мій батьківський край ясеновий, Дитинства мого сторона. Гаї солов’їні, шляхи тополині І мама єдина-одна. За […]
Не хочу чорної землі Їдкого диму смерті крові Не хочу я руїн в смолі Не хочу я такої волі І прапор цей страшний І мир і спокій не несе І я не вірю що такий Нас об’єднає і спасе Отож візьму свою палітру Змішаю всі тут кольори І нанесу на […]
A вірші йшли Й лягали на папір І ти уже мені повір Не мала змоги їх тримати І тиха ніч І стихло все Що серце полум’ям несе В повітрі стиха так бринить І що на серці так лежить Усе лягає на папір І ти повір, мені повір Не можу більше […]
Стучали на стене часы И ветер ветку за окном пинал Я вижу ветер встречной полосы Что будет дальше, ты уж знал Меня пронзает снова пустота Ну вот, тебе пора идти Поцеловал детей и, темнота Я пожелаю доброго пути Осколки льда сжимают мое сердце Осколки льда, но нет пути назад В […]
Мое дыхание с твоим соприкасается И наши чувства вновь переплетаются Да вместе мы. И никого пусть не касается И лишь твоя рука опять моей касается Ты только мой, один неповторимый Ты только мой единый неделимый Ты мой и сердце к сердцу прикоснется Ты мой, дуэтом в рай небесный унесется Чужие […]
Ведь ситуации разные бывают: Иногда нужно простить, иногда забыть, Иногда перешагнуть, иногда его вернуть. Нельзя сказать наверняка Но это лишь пока…
Мне больно за тебя, Мне больно, почему? Не знаю я тебя, А ты нужна ему? А ты нужна себе? Не нужно кануть в омут Не доверяй беде Не доверяй чужому Не доверяй чужому Который стал своим Не доверяй другому Что б он не говорил Сберечь себя сумей […]
“Запахло серпнем” Запахло серпнем вялою травою І осінь, стала ближчою на крок А я хворію досі, ще тобою Мов одинокий в полі колосок Запахла мята, ранки у тумані Дрімотно грають крапельки роси А ми з тобою від любові п’яні Щось ніжно так шептали наші голоси Запахло осінню, і пустота […]
Розляглись тумани нивами-полями, спочивають тихо у солодких снах. Відлітає літо, росами умите, відлітає літо – легкокрилий птах… Там, за небокраєм, хтось його чекає. Пригадав минуле – і спалив мости. Вересень блукає, він, напевно, знає- як воно – писати в нікудИ листи. Не питай- не скаже… Хто його відважить? Вересневим ранком […]
Серпень відгострив свої серпи, Гордо поглядає на комори.. Ледве чутно тужать ізгори Журавлів замислені мінори. Сонце цідить лагідну теплінь, кутається в обважнілі хмари. І дзвенить спроквола далечінь, Розгубивши в піднебессі чари…
Вмостився серпень на краєчок осені, Примружив очі сонечку й хмаркам І в буйноцвітті багатоголосому Готує стежку в теплий край пташкам. Враз запишались яблуні зі сливами, Дарують щедро сонячні плоди. Медами пахне і – все більше – зливами, Провісниками смутку і сльоти… Холодні ранки, мов хустина, кутають По самі плечі села […]
Ще ластівки складали літні гами, Торкаючи небесну синю гладь, – Котилось літо щедрими возами У тихий вересень, осінню благодать… Вже ранки супились холодними дощами, З’являлись вогники золочених багать, А сонце рухалось незнаними шляхами У тихий вересень, осінню благодать… І виринають раптом із роками Ті почуття, що мріють і тремтять – […]