Розмов хотілося з тобою,
Мовчати не хотілося ніяк.
Загублена в тобі сама собою,
Тонула глибоко десь у твоїх очах.
Жила і дихала, аж раптом все спинилось,
Хтось, ніби, до повітря доступ перекрив.
Не зрозуміла як і опинилась,
Заплутана й зав’язана, і вже без мрій своїх.
Куди поділися кохання, всі розмови?
Чому так важко дихати тепер?
Змирилася сама з собою,
Чужими одне одному.. . невже?
А де ж всі мрії, довгі ночі, всі розмови?
Не стало сил боротися за все.
Пустила в річку все з вінком широким
Куди пливе, нехай собі пливе.
