Ти знаєш…

Ти знаєш, я плакав вночі.
У темряві очі блищали…
Так сумно без тебе в житті.
Забув вже слова, що казали.

Про те, що не пара удвох.
Про те, що не можем буть разом.
Слова, наче грім, що замовк,
Так й стихли у серці образи.

Ти знаєш, згадав я тебе
І те, що між нами буяло.
Про те, що безмежно цвіло
І снігом весняним розтало.

Стекли поміж нас потічки,
І зникло усе мимоволі.
Як вишні! Як вишні цвіли,
Допоки зреклися ми долі.

Ти знаєш, я хочу забуть…
То чом не даєш це зробити?
Навіщо приходиш вночі,
Коли не хотіла любити?

2

Автор публікації

Офлайн 11 місяців

Сергей Цыцух

26
Коментарі: 0Публікації: 10Реєстрація: 22-07-2018

Бронзове перо

Досягнення отримано 18.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: