Не десь, а тут (посеред саду) рай.
Душа крізь пекло труднощів зростає. –
І день, і ніч триває тілограй,
Хоч сяє, хоч темніє чи світає.
Мелодія у кожного – своя
І ритми – різні, і тіла, і долі.
Летять у Всесвіт неповторні «я»,
Почуті й не почуті, сильні й кволі.
Скафандри ж тіл ковзають по землі,
Летять у космос, демонструють моди
І нищать одне одного в теплі
Посеред царства світлої природи.
В раю вбивають і крадуть тіла,
Покликані, щоб вирости на волі
І показати кожне, як жила
Душа-господарка його і долі.
Триває тілограй малих світів
Посеред світу саду неземного.
Та як зіграти те, що Бог хотів
Від нас почути? Як почути Бога?..
14 квітня 2019 року