Зустріч, знайомство –
Перше побачення.
Квіти, кафе, розмова –
Однакове бачення…
Знову зустріч, цілунок у щічку –
Друге побачення.
Квіти, кафе, тримання за ручку –
Знову однакове бачення…
Далі в губи цілунок –
Третє побачення.
Та віра, що це долі дарунок,
Адже ж – однакове бачення!
Пізніше – міцні обійми,
Шалене кохання цілу ніч.
А на ранок – уже передчуття війни,
Що мчиться їм навстріч.
І знову зустріч, але без цілунку –
Надцяте побачення,
І все перевертається у шлунку –
Уже неоднакове бачення…
Сварки, образи, злість –
Останнє побачення.
Нерозуміння та вкінці ненависть.
А хіба було однакове бачення?
02.01.2017
7 коментарів “Однакове бачення”
Однозначно вподобайка! Молодець, Віталію!
Гарний вірш. Сподобався)
Молодець, бажаю перемоги!
Супер, мені сподобалось.
Гарно, якби не так сумно. Створити легше, ніж втримати заданий тон..
Життєво.🥺
Розумію…💌