Немає спокою думкам,
кудись собі вони летять.
Настільки стрімко, що буває
я їх не в силі вгамувать.
А може, хай собі літають
вони ж мене підносять ввись!
Із ними часто я буваю
у тім краю , де і колись…
Живе собі моя бабуся,
де пахне м’ята і трава
І де маленькими блукаєм,
нам не забути ті слова.
Якими завжди зігрівала,
оберігала нас вона…
Лише недавно так ,здається
але її давно нема…
Моє дитинство – це найкраще,
тому ,що в ньому була Ти…
Така людина,що уміла
мене від всього берегти.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 15-08-2020
Думок на тему “Оберіг.”
супер