Для голосування необхідно авторизуватись
ok
На світі красок стало трішки більше
І неохота вже з життям кінчати
На душі мені не краще і не гірше
Та і здатності не втратив я кохати
Чорно-біле сірим стало
На щоках річок немає
Вже не болить що так кохало
Воно тепер тебе прощає
Зліва все тепер з картону
І страждати вже немає сенсу
Припини любов ту монотонну
І не лізь тепер мені у серце
Как думаешь: нам хватит суток, чтобы полюбить? Вопрос к тебе. Себе его задать я не рискую. Любовь ли ты, или лишь повод […]
Я слышу запах крымской хвои И шепот моря на рассвете, Я помню горные вершины И солнца ласковые сети. Я вижу чайку над […]
Да она не красавица, Фигура не супер модели. Но жить ей по полной нравится, Чтоб чувства всегда на пределе. Она появляется кстати, […]
Взяла я в руки гілку полину, Розтерла тісно листя у долонях. І гіркотою той полин “дихнув”, Вже застелив сріблястим димом скроні. Вітер […]
