Для голосування необхідно авторизуватись
okЧому мені так доля скривилась?
І щастя поряд пройшло
Чому тоді ти так на мене дивилась?
А тепер усе мов змело
Навіщо я тебе похохав?
І врік нас на страждання
Навіщо я на себе плював?
А в замін – байдуже мовчання
Тепер сонце холодним стало
І земля під ногами просохша
Ніколи я навіть не сподівався
Що наша любов не варта і гроша
Кошлатіє від вітру небо, Холодні хмари звідусіль… А мати молиться за тебе, Відчула, що ти йдеш у бій… І не казав ти […]
Что такого в твоих глазах? Отражаюсь в них… да и только… Что такого в моих слезах? Ну солёные… Соли сколько… Порассыпано, да […]
Тихая деревня, домик на лугу, Ветерок качает уток на пруду, Барышни – берёзки скромненько стоят. И о чём- то тихо с ветром […]
Ми всі кудись біжим, шукаєм щастя й долі, не бачим сенсу у простих речах. А час летить…не хоче йти поволі і замість […]
Думок на тему “Чому мені так доля скривилась?”
Ніколи не пізно стати щасливим.
Хороший вірш щирої душі.