Для голосування необхідно авторизуватись

Коханий атланте

Співає вітер разом зі свистом куль сумні пісні,

Ти чекаєш наказу, хоч щем тріпотить у душі.

У мить, коли тікають усі букви з-під пера

Господь увімкне таймер й розпочнеться гра.

 

Червоними маками прокотиться холодний піт

Аж до кінчиків пальців і завмре на мить світ.

Атланти триматимуть небо, щоб воно не впало,

Ворони клюватимуть ребра, часу буде зовсім мало.

 

А я у храмі несміливо запалю свічу,

Із шепотом лише одне тебе прошу:

Мій любий, мій коханий атланте, благаю,

повертайся додому живим … я чекаю …

2

Автор публікації

Офлайн 11 місяців

Тетяна Іваніцька

30
Коментарі: 0Публікації: 10Реєстрація: 04-01-2019