Ти пахнеш сторінками нових книг,
Кавою та неримованими віршами.
Хоча, які до біса рими, коли море інтриг
Стіни верлібрів будують між нами.
Ти йдеш, але моє повітря пахне тобою
І голос в навушниках співає про нас.
Невже, тоді лиш я була сама собою,
У час, де віскі, зорі та тихий джаз.
Ти йдеш, та я хочу з тобою разом пливти
Тим шляхом, де смуток стає відлигами.
Хочу, дихати, жити, руйнувати мости
І бути там… де повітря пахне твоїми книгами…
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 10Реєстрація: 04-01-2019
Досягнення отримано 07.02.2019
Досягнення отримано 15.01.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
Досягнення отримано 04.01.2019
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
