Для голосування необхідно авторизуватись

Сумний етюд

Зима блукає містом в самоті,
Немов втомилась від страшних мандрівок,
А ліхтарі у сонній німоті
Скрадають сум покинутих домівок.

Вона іде,здригаючись щораз,
Оглушена снарядами і болем,
В буремний час із ранами образ
Несе журбу над знівеченим полем.

Зима в степу снує поміж хрестів,
Де бродять душі болісно – прозорі,
Ступа крізь морок сірих блок – постів,
Ховаючи від страху очі – зорі.

На білім тлі засніжених полів
Збирає маки, зрощені смертями,
Щоб тишу вимолить в невблаганих вітрів
В криваві дні, і знов прийти до тями.

Зима блукає містом, ледь жива,
Тонує снігом спогади, мов шрами.
І на обличчі погляд ожива,
А голос озивається хорами.
I

5

Автор публікації

Офлайн 48 хв.

Светлана Савченко

378
Коментарі: 5Публікації: 122Реєстрація: 21-08-2018

Золоте перо

Достижение получено 22.02.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 05.05.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій