У твоїх очах – безодня тепла,
В посмішці бурхливі грають хвилі,
Вже душа від слів твоїх отерпла,
І думки заплутались безсилі.
Вечір огортає літнім подихом,
Почуття між зорями купаючи,
І тремтить душа в блаженстві з подивом
До нестями, мрію обіймаючи.
А вітри несуть думки крізь відстані,
Підіймають ввись над океанами,
А любов летить до мрії – пристані,
У пустелю з білими барханами.
Хоч твої слова солодке марево,
А як струм пульсують,обпікаючи.
Тліють дні, немов багряне зарево,
У рожевий світ любов гукаючи.
Автор публікації
Коментарі: 9Публікації: 144Реєстрація: 21-08-2018
Достижение получено 22.02.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 05.05.2019
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
