Кава, приготована тобою,
Така п’янка і зовсім негірка,
В маленькій таці ранньою порою
Щоранку на столі мене чекає.
Маленька таця, а така зваблива,
Манлива і солодка, і терпка,
Настояна на зрілому коханні
Така ж достигла і така ж п’янка.
Заплямувалось блюдце з порчеляни
І схожі на сердечка з кави плями,
І я вже не умію уявити,
Як без твоєї кави можна жити…