Скидаєш одяг й йдеш поміж гілля
І біля річки в руки береш весла
А я стою. Бо вже когось біда
Отак впіймала і кудись понесла

А грім кричить що догорає літо
Ідуть жнива. Вже скоро буде хліб
Але чи хтось хоч каганця засвітить
Коли любов лягатиме у гріб

Ти весла взяв щоб десь зустріти осінь
Підеш в шинок у ліс чи до млину

Я не забула. Пам’ятаю досі
Як ти ідеш з гілками полину