Десь на хребті, де неозоре море
із хмар густих, що укривали гори,
як перина потужна і простора,
краєчок гір лиш видноколить.
Вершини гір видніються удалині,
щоб показатись у ясному дні,
вершина кожна вдалині стримить,
побачимо у ясний день і мить.
Укрита памороззю на хребті трава,
нагадує уже морозами зима,
із сонцем діамантами блищить,
красу мереживну творить.
Яскраве сонце забере красу,
замерзлу висушить росу,
туман в долину упаде,
а сонце понад горами сяйне.
Продовження: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/dana-vodu-lyla/
15.12.2020-27.12.2020
Світлина Ткача Руслана:
“Хто би знав шо над хмарами будуть
ще одні хмари з цілим світом
сповненим сонця.”
https://www.facebook.com/photo?fbid=3644907818880828&set=pcb.3644908838880726