Для голосування необхідно авторизуватись

Вечірнє сонечко сідає

Вечірнє сонечко сідає
і хтось далеко гомонів,
останнім променем засяє,
це Геліос по горизонту плив.

Повільно їхав, де край неба,
із-за дерев ген виглядав,
кому залишить край цей сонний?
Селену-місяць кликав-звав.

“Ой, покажись, небесна панно,
світ ближній, дальній осявай,
із панною він спокійніший
і срібним променем торкай.”

Ледь глянула небесна панна
у сутінках, що вже звучать
вечірнім голосом далеким,
верхівки променем дістать.

Донька Гіперіона й Тейї,
для Геліоса і Еос – сестра,
на голові світився вінець,
а за спиною – два крила.

Співали цвіркунці в садочках,
завмерли квіти і гілля,
опуститься на земні плечі
ніч літня, місячна, ясна.

У срібне дивиться люстерко,
земний там і небесний світ,
а може промінь свій направить,
кому не вистачило зір.

Комусь доріженьку освітить,
близьку і дальню панна Селена,
і променем доріжку мітить,
а та блищить немов струна.

Покаже міячна осяйна панна,
та чи захоче хто ступить?
Селена шлях лиш відмічає,
та власним кожному ходить.

4.08.2018.
Картина Жозефіни Волл
(Josephine Wall)

3

Автор публікації

Офлайн 1 тиждень

Світлана Борщ

416
Коментарі: 0Публікації: 249Реєстрація: 16-07-2018

Вибір видавця (Червень 2019)

Достижение получено 21.07.2019

Титул: Вибір видавця (Червень 2019)