Весняний вечір заглядає в вікна,
Немов бажає зупинити мить
В якій душа є щира і відкрита,
Де серця стукіт з вітром гомонить.
Весняний вечір розвіває штори,
У шипці знов завмерла тишина.
Улюблені читаємо ми твори,
Які теплом наповнені до дна.
Весняний вечір із букетом квітів,
Із ніччю на побачення спішить.
Він хоче з нею вкупі порадіти,
Щоб вранці сонця промені пролить.