Іще  поп’ю липкий квітковий  мед, Що з яблука стікатиме на Спаса. І зазирну в глибоке небо, що поет Виспівує з високого Парнасу. Але мені б цю хвильку зупинить. Вона одна, єдина, виняткова. Серпневе сонце так її п’янить В передчутті осінньої обнови. Час, пригальмуй на трішечки… ще мить. Ще дай пірнути […]