Жовтокрилі піфії Співають мені пісню-пророцтво: Антиутопію про кульгавого Торквемаду Поміж стиглих яблук, Що гирями пружними Падають в глибину хащів: У листя трави Слимаків опівнічного марення. Синьокрилі зайці Шепочуть мені про Еолію – Далеку як спогади, як торішній сон Їжака буколистого пагорба: Трохи вітру і джазу – натомість. І трохи роси […]