Криницю повня заливає сріблом Крук десь із темряви карчить І лід, і камінь, і знечів’я сніжне Хрусткими іскрами блищить. А там, за луком, у самотнім лісі, Забувши звідки він і де, Тяжко ступає морок грізний Ловить проміння льодове Ловить й краде безповоротно За ним не знайдеш ти слідів Немов із […]
морок
1 post