Ягодою. Спілою і соковитою. Оливо-жовтавою, майже янтарною ти видаєшся мені. Нестерпно отруйною, манкою, без виходу, без сподівання, з чорним насінням біди на самому дні. Течеш. Пальці липкі. Злипаються клавіші: в них залипають слова. Слушні думки. І воля. Літери липнуть… літери… Ллл… “Тури. Гарячі тури!” Вітер гарячий – просто в обличчя […]