Світає. Чи маю слова відповідні до відчуттів? Не знаю. Палає і небо, і вітер на стику світів. Рушаю душею до небокраю, щоб зазирнути в її глибину. Злітаю. Колишню себе залишаю. У вирі минулого не потону. Подалі… Чимдалі… Позаду – пустеля пекельного болю. Тікаю? Здолаю! Міцнішають крила у битві з собою. […]