Слухай безмовність. Скидай на вроки; Це тихе жевріння твого життя, Всього лиш маленька, Нещасна повість, Безмежної віри, Що ти – моя.
повість
2 posts
(уривок з недописаного роману) Чатують з схованих шпарин, в голодних свідках очі, Та мислиш ти: «Свої діяння в тиші схоронив», Вчинивши ж підле зло, під злим покровом ночі, Ти сам не знав, а таїну розкрив. І Зоріла ніч в вогких травневих шатах, У хвилях сяйва місячних блукань, І в цім […]