Я іду по твоїх слідах, І декадами стягує осінь, Хтось, мабуть, тримав тебе тут на руках, В тих місцях на яких не зустрілися досі. Я іду по твоїх слідах, Як невпинний годинник своєї епохи, Ще мить, як зустрінуться стрілки в часах, Ще трохи, ще трохи, ще трохи…
сліди
2 posts
І… ось зима і грудень, і сліди, І заметіль цілує вікна снігом… Не йди на холод не прикривши голови, Якщо в своїм житті не гартувався бігом. Не йди іще, не йди… хай краще замете Від мене всі стежки, мов полотном, дороги – Я краще бачитиму, ті печатки, ген по снігу […]