Сорочку доньці мати вишивала Ще ранньої, досвітньої пори. В нитки шовкові душу виливала, Щоб грали, мов веселка, кольори. Червоний – то кохання незрадливе, Зелене листя – щастя у сім`ї, Жовтогарячий, щоб була щаслива І біди обминали дім її. Проходить по сорочці й чорна нитка, Та тут її найменше є, аби […]