Для голосування необхідно авторизуватись

Вишиванка

Сорочку доньці мати вишивала
Ще ранньої, досвітньої пори.
В нитки шовкові душу виливала,
Щоб грали, мов веселка, кольори.

Червоний – то кохання незрадливе,
Зелене листя – щастя у сім`ї,
Жовтогарячий, щоб була щаслива
І біди обминали дім її.

Проходить по сорочці й чорна нитка,
Та тут її найменше є, аби
В житті не знала донечка-лебідка
Ні горя ні печалі ні журби.

Блакитна нитка – ніжність волошкова:
Ці квіти на тканині розцвіли,
Щоб донечка завжди була здорова
Та добрі люди поруч з нею йшли.

На полотні горять барвисті квіти,
Немов живі, дарують цвіту жар.
Дарунку має донечка зрадіти –
У нім увесь букет вкраїнських чар.

Вдягне новеньку свіжу вишиванку
Дівчина й мамі вдячність принесе,
Що недоспала ночі, шила зранку
Сорочку, що миліша за усе.

Піде по світу горда українка
Через безсмертну славу й забуття:
Спочатку це дівча, а потім – жінка
Сорочку пронесе через життя.

На сонці будуть барви квітів грати
І розповість бабуся на зорі
Онукам, як сорочку шила мати
Їй о досвітній вранішній порі.

1

Автор публікації

Офлайн 9 місяців

Юлия Ковальчук

405
Коментарі: 0Публікації: 252Реєстрація: 05-02-2019

Небайдужий читач

Достижение получено 11.04.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Золоте перо

Достижение получено 22.03.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій