Я зайду в твою осінь агатовим бабиним літом, Поки ліс твій самотньо не вихолов і не пожовк. Ти зустрінеш мене листопадом неписаних літер, Огорнешся у сяєво тепле, ніжніше за шовк.   Дочекайся, прошу, наші долі – нещадні маруди, Навісне́ хмаровиння заломить в заграві ману: Ти поринеш у неї, торкаючи сонячні […]