Піду у ліс надИхатись красою,
Наслухатись далеких голосів,
Що замиловують своєю простотою…
Люблю вслухатися у звуки пралісів.
Пройдуся стежкою знайомою іздавна,
Зберу яскраве листя у букет…
Краса лісів ніяк не безпідставна,
Її оцінить будь-який естет.
Під двохсотлітнім дубом постою;
Під ним вже так багато листя!..
Струнку сосну руками обхоплю –
Вона моя улюблена у лісі…
На пагорб піднімусь високий,
А потім швидко побіжу униз;
Злегка навколишній порушу спокій-
Такий сьогодні мій каприз…
Вдихну на повні груди й посміхнуся:
Так тут спокійно і приємно…
Я ще не раз до лісу повернуся.
Моя із ним любов взаємна…