ЮНОСТІ ПОЛІТ
Я виросла так швидко,
Що і не віриться мені,
Вже обірвалася та нитка,
Яка мене вела у метушні.
У метушні дитинства,
У розпалі розваг,
У подиху блаженства,
У різнобарв’ї благ.
Обійми матері солодкі,
Безтурботні сни,
Дні чомусь завжди короткі,
І радості весни.
Красоти всі дитячих літ,
Фантазій незліченні числа,
Шалений юності політ
І мрій ріка барвиста.
Все швидко промайнуло –
не встигла зупинить,
Дитинства наче і не було,
Була одна щаслива мить!