Ти знаєш, я пишу тобі листи…
З майбутнього в минуле відсилаю.
Так хочеться усе розповісти,
Щоб ти побачив те, що я вже знаю.
Тут небо хмуре, майже завжди дощ
І холодно, хоч тепло мало б бути.
А сірість кам’яних і тьмяних площ
Про тебе змушує не думати, забути.
Та я малюю скрізь собі мости
І йдуть роки позаду за роками.
Пишу тобі з майбутнього листи
Короткими і теплими строками.