Стоїть занедбана хатина А біля неї дівчина. В руках її мала дитина Немов пташина. Не мама їй ота дівчина, Нема у неї матері, Померла коли народила Пішла до Бога… Минає рік, і два, і три, А в хаті пахнуть пироги І за столом сидить хлопча. Він доїдає пирога Біжить до […]
Daily Archives: 07.08.2020
53 posts
Ця вся краса лиш на весні, ця вся краса в моїм селі Де я родилась і росла. Де воду з джерела пила. Де я сказала слово “МАМА” В усьому їй допомагала. В селі навчилася дружити Кохати, мріяти і жити. Я тут навчилася співати. Людей в біді не залишати. Я тут […]
Ходило по садочку стигле літо, Грушки солодкі падали до ніг. Та хіба можна літу не радіти? У літа безліч радісних доріг. Одна в дитинство повела безхмарне Босоніж по розгубленій росі, Де чисте небо зоряно-ліхтарне І місяць світить у нічній косі. Друга до юності стелила ніжно трави І малювала сріблом ранок […]
Ходило по садочку стигле літо, Грушки солодкі падали до ніг. Та хіба можна літу не радіти? У літа безліч радісних доріг. Одна в дитинство повела безхмарне Босоніж по розгубленій росі, Де чисте небо зоряно-ліхтарне І місяць світить у нічній косі. Друга до юності стелила ніжно трави І малювала сріблом ранок […]
Катя перевернулася на бік і пір’їнкою злегка повела по Олеговому обличчі , на мить завмерши, коли той здригнувся і помружив носа, чим визвав її іронічну посмішку. А коли хлопець привідкрив одне око, пронизуючи дівчину заспаним поглядом, взагалі голосно розсміялася. – Вийдеш за мене заміж? – запитав Олег, відкривши обидва ока […]
З стернею поля контрастує ліс І вабить вічною стіною малахіту, Заманює у буйства і краси Загадкою природу оповиту. Стрічає підліском нечувано густим, Між чагарями стежками тонкими, А потім стеле з моху гобелен Попід кущем лапатої ліщини. Переплітаються гілками навкруги Берези білі, сосни та ялини, І гармонійно створюють навкруг Завершені абстракції […]
Хата На придане моя бабуся Катерина, як йшла заміж, отримала аж десять десятин землі, та хату, аби не переводити поля, яке планували засівати, збудували напригорбі в ярку, хто ж міг знати, що скоро буде колективізація і все поле заберуть. Сам пагорб, засадили вишневим садом, бо вишні в господарстві завжди знадобляться, […]
“Надвечір’я” Багрянцем вечір, проводжає день Ховаючи костелу силуети У дворику десь дітвора, поміж пісень Готує у похід свої намети Вже й літо добіга кінця Холодним подихом, вже дише надвечір’я Притихла, навіть жвава вулиця Загнавши дітвору всю на подвір’я Дрімає десь ліниво пес І птахів щебет, ледве […]
Іноді життя – це лише радість, Лише пісня, щастя і весна. Часом біль і розпач, часом – заздрість, Часом – туга, тиха і страшна. Іноді життя – це все, що маєш, Все, що бережеш ти над усе. Іноді це те, про що не дбаєш. Його чиясь молитва в вись […]
Ціна життя… А хто її складе? І як вимірювати – в доларах чи євро? Чи, може, в трепеті натягнутого нерва, що, як стріла, прямує в небуття? Чи кожному із нас всміхнеться Завтра? Чи тятива обірветься раптово? Коли й кому – останнє наше слово – прощальний епілог, остання правда… І хто […]
Як треба бути сильним в цьому світі, А часто сили так не вистачає… Життєвий шлях далеко не із квітів І як ти ним ідеш ніхто не знає. Які проходиш гори і долини, Й які над прірвою зколочуєш мости. Як дика біль, що так гірчить полинню, Кує в душі невидимі хрести. […]
Ця темна ніч, мов кава з молоком, Проллється ніжно спогадами скоро. Ти насолоджуйся гірким смаком Любовно-пристрасних п’янких історій. Допий до дна солодку зореніч, Що зіткана сузір’ями й піснями. Мене з собою в новий день поклич, На каву чорну з ясними сонцеднями.
Весна рятує землю від депресій, Які тяжіють хмарою в серцях… Від виносу мозгів, як в час репресій, Від чорноти думок, що в головах. Вона приходить скромно, ніжно, тихо І ненав’язливо дарує нам тепло. Зухвало проганяючи все лихо, Красиво наступаючи на зло. Допоможи мені таку весну впустити У чорно – біле […]
🌿 Господи! Не дай же збитись з шляху, Не покидай мене Ти ні на мить, Без твої допомоги мов «невдаха», Немає досвіду, хоч знаю де болить! Не залишай мене серед дороги, без Тебе, я немов мале дитя, мені завжди потрібна допомога, бо бачу більше «ніч» аніж життя. Я падаю, ослабли […]
Під теплий чай дивлюся крізь світанок На височенний і старий горіх. Такий самісінький, що заглядав у ґанок, Коли мені було десяток літ. Як вибігала стрімголов у роси, Які тоді цілющими були. А трави цілували в ноги босі Й шептали казку вічні явори. Коли літали високо лелеки, Понад живим, розкинутим селом, […]
Давно вже виника таке чуття, Що стало дефіцитом співчуття. Буденним стало горе людське в світі, А речі другорядні – у зеніті. Багато хто давно не помічає, Як чоловік на жінку руку підіймає. Як у лікарні гасне десь дитина- Для неї порахована вже днина. Як алкоголь проклятий нищить долю, Вганяючи […]
-Ну, як я виглядаю? -Нормально… -Ні-ні, потрібна чесна відповідь! Це дуже важливо! Він потупився. -Що, так погано? -Ти занадто худа, якась замучена і виснажена, неначе хвора. Голова непропорційно велика по відношенню до тіла. Ще ніби у тебе воші і лишаї… -Невже?! – вона покрутилась перед дзеркалом на всі боки. – […]
Блаженний чоловік, що з Богом ходить Й на раду до безбожних він не йде. Дороги грішників далеко ген обходить І зі злоріками розмови не веде. В законі Господа любується щоденно І думає про нього день і ніч, Він буде, як те дерево при водах, Що гілля розпускає навсібіч. Він […]