Пройти крізь стиглі лісові тумани
З тонкою парасолькою в руках,
Де через мокрі сітчасті екрани
Спускає небо осінь в рукавах.
Під музику холодної балади
Вдихати запах мокрої кори.
Відлити душу в пагонах розради
Осінньої прекрасної пори.
Гортати листя кінчиками пальців-
Опалу ковдру сонної землі.
Спинити час, закласти його в п’яльці
І вишити ці спогади собі.