І знову сонце за вікном…
Відкрило нам цей новий горизонт,
Збагативши душі наші цим теплом,
В думках закарбувавши цей момент.
Ти намалюй той світ, що бачила у снах.
Додай у нього розмаїття світлих кольорів,
Немов ті квіти, що розцвітають у степах.
Ти буть немов той птах, що в небо тут взлетів.
І ми в житті збагнули кілька істин,
З часом тут спустившися на дно.
Будуючи тут все з дрібних частин,
За все життя про це згадаємо.
©TEODOR FANGER