Для голосування необхідно авторизуватись

Село

Сіла птаха на гілку,  тай защебетала. А під старою черешнею, дрімала Олеся. “Щось  парить, мабуть буде сьогодні дощ. Але жарко, дихати немає чим.”  Подумала дівчина, позіхаючи закрила книжку.

– Але жарить сьогодні, треба дождю аби город полив, тиждень засуха, бадилля картоплі геть впало до землі. Промовила Олесіна мама, підійшовши до дочки.

– Мамо, от знову ви про свій город, літо, для того щоб відпочивати, а картоплю і в магазині можна купити.

-От дурне дівчисько, а взимку що їстимеш? Як то добре, коли все маєш своє, все натуральне, а не те що з магазину, без запаху і смаку.

-Ага, певно що так, та скажіть мамо, скільки ви разів за все життя були на морі?  Чи ви хоч колись подорожували по у Україні, чи були закордоном? Наприклад в Парижі?

– Чого ж не була за кордоном, була одного разу в Польші, на заробітки збирати полуницю, а нащо мені ото море, якщо у нас така гарна річечка є. Ніколи мені про дурниці, з тобою говорити, йду я сіно збирати, раптом дощ аби не промокло. Тай скоро на пасовисько йти треба за коровами. Потім ще свиней накормити, качкам ряски нарвать, курчат позбирать в ящик бо вечір вже. Вечерю зварить, бо батько скоро з поля повернеться, коней напоїти треба ще. Корови подоїти. Грядки посапати.  А ти кажеш, Париж, море ех…

4

Автор публікації

Офлайн 1 тиждень

Ternovska Oksana

81

"- Всё будет отлично! Крикнула вера в ответ разуму." Я творча та житєрадісна жінка. Інвалід 1 групи. 35 років. Живу на Закарпатті.

Коментарі: 6Публікації: 46Реєстрація: 05-06-2021

Бронзове перо

Достижение получено 06.06.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій