Долонями торкаюсь я тебе,
Щоб від жалю і болю захистити.
У час спокути та коли «шкребе»
Міг щастя своє й долю зрозуміти.
До тебе пригорнусь, я як в кіно,
Щоб зрозумів, як сильно я люблю.
Живе це почуття в мені давно,
Від нього, милий, я не відступлю.
Ми разом, милий, і мені байдуже,
Що кажуть інші про тебе плітки.
І знай, що поряд я, мій любий друже,
Хай щастя наше ллється крізь роки.
Життя наше бурхливе, наче море.
І хвиля бʼє об наші береги.
Буває воно чисте та прозоре.
А інколи все топить навкруги.
Брудні образи хай не завітають,
Які спливають в спогадах у нас.
Та зорі хай нас щиро привітають,
Без шкоди та образливих гримас.
Нехай дарує доля нам з тобою
Помірно, без напруги, каяття.
Та сумнів хай тече, десь там, рікою,
Та міцними залишить почуття.
Автор Вікторія Корсунська