Зачарована… закохана в життя. В день та в вечір, в ніч та в ранок. Різнобарвне… То її життя. Світ і тінь… Немає обіцянок. Так закохана, що схожа на дитя, Та з відкритим серцем для подій. Почуття її до забуття… І з дитинства подих власних мрій. Так буває… Автор Вікторія Корсунська
Daily Archives: 10.08.2021
Я так люблю життя… Воно бурхливе, Яке стікає з гір як водоспад. Життя моє барвисте та красиве Неначе навесні квітучий сад. Життя, воно таке безкрайнє, Як небо чисте, ніжне, голубе. Як ніжна квітонька зростає Та розквітає мовби неземне. Життя моє, немов дзвінкий струмок, Впадає до річок простих надій. […]
А їй здається, що ти є Не там, … А поряд. Не там, де сонце не встає… Сміливий погляд Вона не бачить в тих очах, Що так кохала. Пробач її… Це почуття… Вона бажала… А їй здається, що тоді Ти знав кохання. Але чомусь ти залишив Лише страждання. А їй […]
Долонями торкаюсь я тебе, Щоб від жалю і болю захистити. У час спокути та коли «шкребе» Міг щастя своє й долю зрозуміти. До тебе пригорнусь, я як в кіно, Щоб зрозумів, як сильно я люблю. Живе це почуття в мені давно, Від нього, милий, я не відступлю. Ми разом, милий, […]
Дочекайся, люба, дочекайся. Я вже поряд, і йду я до тебе. Ти нікого вночі не лякайся. Місяць сяє лише для тебе. Моя ніжна, кохана жінка. Я шукав тебе, шлях був довгий. Не сумуй, моя люба квітка. Обернися, я тут. Я поряд…. Автор Вікторія Корсунська
Я мрію, любий, про зітхання, Про ніжний подих та любов. Про дотик губ до завмирання Без слів, обмежень та умов. Я знаю, любий, ти не поряд, І доля – різні береги. І твій сміливий, ніжний погляд, Мене боронить навкруги. Я мрію, любий, про світанок, Про соловʼїний спів в саду, Про […]
Ластівочка прилетіла навесні Розпустила чорно-білі крила. Щебетала, мовби уві сні, Про кохання те, що загубила. Ластівочка в небі все кружляє. В сторони несеться як стріла. Про кохання всім розповідає Те, якого більше вже нема. Ластівочка, наша гарна пташка, Піднялася сміло в височінь. Й на душі їй стало дуже тяжко Без […]
Я в долоні схопила краплинку Може щастя, а може кохання. Затримайся на мить, на хвилинку. Обійми. Не кажи, що в останнє. Не підводь свої карії очі. Не кажи, що закінчилось літо. Згадай місячні, зоряні ночі – Почуттями, коханням зігріто. Не сумуй. Хоч буває так важко Відшукати частинку спокою. […]
Не чекав на тебе, повір, Минулим життя проживав. Увімкнула світло у простір, Там де щастя і не гадав. Ти з’явилась, як ураган, Не спитала, без стуку, Навіть думати не встигав, Бо попала прямо і влучно. Скажу без вагань, серце вже не блукає, Кохаю. Сам себе не можу впізнати. Вже осінь, […]
Спіле літо, житом пахло, Запліталось у сніпки, І гаряча, спрагла жатва, Переносилась у сни. З білих поглядів хустинок, Загравала синь небес, І лиш яструб, без зупину, Мов вишукував пожертв. Спіле літо, гралось в осінь, Ружі плавились в зірках, Розливались жовтокосі, Рунь- віночки у сніпках. 23.08.2021
Забута стежка. Тиша у полях. На теплий світ роса упала рано. Примарний обрій в голубих димах, І сонце йде напитись з океану. Щось вдалині виблискує вогнем. У небо сосна тягне довгу шию, Прощаючись впівголоса із днем, І я її, як рідну, розумію.
1 Я не можу зрозуміти Подвійні стандарти, Чому брешуть люди, Боячись Правди ? 2 Правда лякає Сутністю голою, Немов карає В’язницею вічною… 3 Там люди – брехуни Зійдуться в камері І закричать вони, Лякаючись крові… 4 Немає таємного, Все стане явним І […]