Солодкий світ?
М.Р.
Солодкий світ…
Сніги, слизька стежина.
Стемніло сонце –
стихла суєта.
Стоїть Собор…
Свята сповила Сина –
спогад світлицею
старанно сновига.
Солодкий світ…
Струмки сюрчать сонату.
Слухач
стривоженої совісті спитав:
“Стоїть Собор?
Страждання свого Сина
Свята
стіжком смиренності спліта?”
Солодкий світ…
Серпанком сипле сонце.
Статура сіяча
серед степів.
Собор сей –
свідок самостверджень, cамозречень…
Свободу спостеріг,
спустошення стерпів.
Солодкий світ…
Сади
скарби сховали,
спокусливо скандують
силуетами.
Стоїть Собор…
Спокійними строфАми
спішить сповідати свої секрети.