Тебе немає вже давно
Мабуть, вже й коси посивіли б
Та в згадці чорне полотно
І не одне, які висіли.
Тебе немає, все одно
Душа твоя завжди зі мною.
Та якби важко не було,
Ця думка – мить мого спокою.
Ось 10 років вже пройшло,
Так шкода, сил нема прийняти.
Та щоб там далі не було,
Моє життя має тривати.
Мій кожен крок, мій кожен подих –
Твоє продовження життя.
Було б багато звершень нових,
Їх втіленями стану я.
Продовжу все, що не закінчив,
Дороблю все, що не зробив.
Створю все те, про що ти мріяв,
Долюблю все, що ти любив.
Я стану тою, в яку вірив,
Зроблю все те, що ти не встиг.
Шкода, що Бог тобі відміряв
Так мало літ, більше не зміг.
Ти, знаю, кращий, вірю в Бога
Мене ти бачиш з висоти.
Яка моя буде дорога?
Зі мною поруч ти завжди.