Не поспішай, не квап холодним вітром.
Ця тиша осені … Вона така п’янка.
Ще в серці квіти. Ще багряне літо
Я бачу в розрізі кленового листка.
Не поспішай… Ще буде сон зимою.
Ще сонце осінь золотом гаптує.
Взявшись за руки, он гуляють двоє.
Яку ж то долю їм зима готує?
Ще Королева Снігова від днів гарячих
Чарівним змахом не залишить сліду.
Заснуть берізки, як красуні сплячі,
Під покривалом снігового твіду.
Не поспішай, ще буде час… ще буде.
Ще дай дослухати цю пісню листопаду.
Плодів немає. Їх зібрали люди.
Та насолоджуюсь ще кольорами саду.
Не поспішай, прошу не поспішай
Іще птахи останні відлітають.
Не поспішай поки в душі розмай.
Невідворотні дні зими так серце крають!
Не поспішай…
