А місяць в небі був завжди,
Можливо, він лише один,
Як Бог, розгадуючи сни,
Подарував тобі стежки.
Ти вічно дивишся з гори,
Забувши мрії неземні.
І світло сяйва у житті
Дарує спогади сумні.
Помилок більше не роби,
Твори, кохай, бажай, живи.
А раптом ти забудеш сни,
В зірок їх знову попроси.
Місяць був завжди
